- соромітник
- —————————————————————————————соромі́тникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
соромітник — а, ч. Людина, що не має сорому (у 1 знач.), незважає на правила пристойності; безсоромник … Український тлумачний словник
соромітниця — і. Жін. до соромітник … Український тлумачний словник
срамник — а/, ч., заст. Соромітник … Український тлумачний словник
срамотник — а, ч., заст. Соромітник … Український тлумачний словник
безсоромник — (той, хто не почуває сорому за свої аморальні вчинки, порушує правила пристойности тощо), соромітник, безличник, безпутник; нахаба, негідник, цинік (той, хто зневажає усталені норми моралі) … Словник синонімів української мови